Трипілька, чиє серце вперше відчуло невідомий поклик Волі.
Епоха: Пізнє Трипілля (приблизно III тисячоліття до н.е.).
Зоряна народилася у великому трипільському поселенні-гіганті, де життя текло розмірено, підпорядковуючись ритмам природи та священним обрядам. З дитинства вона вирізнялася серед однолітків своєю непокорою та відвертістю. Вона не любила сидіти на місці, її цікавило все навколо, і вона часто ставила запитання, які ставили в глухий кут навіть старійшин. Її "поклик серця" проявився дуже рано – це було нездоланне прагнення до пізнання, до допомоги іншим, а головне – відчуття глибокого, майже фізичного зв'язку з землею, її травами та деревами, з річкою та небом. Вона часто блукала наодинці за межами поселення, пізнаючи світ рослин і тварин.
Природна емпатія та гострий розум привели Зоряну до ремесла цілительки. Вона почала навчатися у наймудрішої жриці-цілительки громади, засвоюючи знання про трави, зілля, обряди очищення та зцілення. Однак, її "бойка" та "непокорна" вдача часто вступали в конфлікт з консервативними методами наставниці. Зоряна не боялася експериментувати, шукати нові, більш ефективні способи лікування, іноді ризикуючи бути незрозумілою. Вона вірила, що природа постійно змінюється, і знання теж мають розвиватися. Її відвертість та щире бажання допомогти здобували їй повагу, особливо серед простих землеробів та мисливців.
Наприкінці епохи Трипілля її громада зіткнулася з небаченими викликами. Затяжна посуха почала виснажувати землі, а на обрії з'явилися ознаки кочових племен, що несли з собою неспокій. Коли звичні обряди та традиційні методи вже не могли впоратися з відчаєм та хворобами, що ширилися через недоїдання, Зоряна відчула, як її "поклик серця" перетворився на щось більш потужне – на "Волю". Це було не просто бажання зцілити окрему людину, а внутрішнє полум'я, яке вимагало від неї врятувати дух і саму сутність свого народу. Це було глибоке усвідомлення необхідності діяти рішуче, виходячи за рамки звичного. Вона бачила видіння, чула шепіт вітру, що ніс мудрість предків, відчувала, як земля сама дає їй відповіді. Її непокора тепер стала її найбільшою силою, дозволяючи їй переконати громаду спробувати нові підходи, можливо, навіть готуватися до захисту, що було нехарактерно для миролюбних трипільців. Саме Зоряна, цілителька з вогнем у серці, стала першою, хто зрозумів, що для виживання необхідна не тільки фізична, а й духовна стійкість – та незламна "Воля", яка згодом передасться крізь тисячоліття.